У мене довгий час на робочому столі ноутбука була заставка: «Виховуйте в собі звичку щодня щось робити, щодня робити крок уперед. Нехай маленький крок — байдуже. Головне — зробити!»
І я щодня писала статті, коли Лев спав…
З кожним кроком додавалося більше енергії та натхнення. Я відчувала внутрішню мотивацію, яка допомагала мені рухатися далі, доки я не отримала кінцевий результат.
Коли у вас є велика, масштабна мета, іноді не знаєш, з чого почати. Хочеться зробити все — швидко, якісно та краще за всіх. Але в нас лише 24 години на добу. Тому іноді ми думаємо, що було б чудово, якби їх було ще +24! 🙂
Не зволікайте. Часу ніколи не буде «цілком достатньо». Починайте з того місця, де ви є, і працюйте з тими інструментами, які маєте під рукою — найкращі з’являться згодом, у процесі.
У кожного свій темп розвитку, і кожен самостійно має розставити свої пріоритети.
Не можна завагітніти й одразу народити дитину! 🙂 Щоб виносити здорову дитину, потрібно 9 місяців. Це час її розвитку. Так само і в бізнесі. Часто ми мріємо про пляж, море, пальми, фруктові коктейлі — у той час, коли бізнес працює без нас, а ми отримуємо пасивний дохід. Але щоб досягти цього, потрібно створити систему, яка працюватиме на нас, навіть коли ми відпочиваємо. І це процес не одного дня, не одного місяця, а інколи навіть не одного року. Хоча все залежить від вас, ваших цілей і того, скільки часу, сил та енергії ви готові інвестувати в їх реалізацію.
Одна з причин нашої повільності в реалізації великих і важливих справ полягає в тому, що вони здаються нам занадто об’ємними та неприступними в той момент, коли ми лише думаємо, чи не взятися за них.
Один із методів, який допомагає зробити задачу більш посильною, — це метод «частинки квадратика шоколаду».
Я грала в шаховому турнірі в Криму, у Сімферополі, коли мені було 15 років, і подруга купила шоколадку. Вона запитала: «Будеш?» Я відповіла, що ні, бо намагалася харчуватися корисно. Але коли ми прийшли додому, заварили смачний чай, і вона пригостила мене маленьким шматочком шоколаду — то, поки ми розмовляли, я по шматочку з’їла майже всю плитку! Ми розреготалися, коли це зрозуміли — було дуже смішно та весело.
Ця ситуація нагадала мені, що варто ділити завдання на «квадратики шоколадки» і починати з маленького шматочка.
З психологічної точки зору завжди легше виконати невелику частину великого проєкту, ніж братися за нього одразу повністю. Часто буває так, що після виконання першої частини ви «входите в смак», і вам легше перейти до наступного «квадратика». Таким чином, рухаючись поетапно, ви можете довести проєкт до кінця, не відчуваючи, що витрачаєте на це якісь «грандіозні» зусилля.
Важливо пам’ятати, що в кожному з нас є «прагнення до завершеності». Це означає, що ми відчуваємо внутрішній підйом, коли доводимо справу до кінця. Завершуючи роботу чи проєкт, ми задовольняємо це підсвідоме прагнення.
Процес завершення супроводжується викидом ендорфінів. І навпаки — незавершені справи забирають у нас енергію.
Вибір за вами!